Олімпійський вид спорту, який об'єднує спортивні дисципліни, що включають змагання з бігу, стрибків, метань та спортивної ходьби. Найбільш розповсюдженими видами легкої атлетики є бігові та технічні дисципліни на стадіоні, біг по шосе, крос та спортивна ходьба.
Мініфутбол — командна спортивна гра з м'ячем на натуральній або штучній траві за участю двох команд, які мають склади від п'яти до восьми гравців, залежно від розмірів поля. В Україні мініфутболом опікується Федерація мініфутболу України.
У мініфутбол можуть грати команди, складом від п'яти до восьми гравців. На відміну від футзалу, у який грають дві команди, по п'ять чоловік, враховуючи воротаря. У Південній Європі популярнішим є різновид мініфутболу, в якому на полі одночасно перебувають восьмеро гравців, тоді як у Східній Європі перевагу надають грі з шістьма гравцями на полі. На міжнародних змаганнях прийнято грати саме з шістьма гравцями, що одночасно перебувають на полі. Такий вибір зумовлений тим, що при такій кількості гравців досягається найвища інтенсивність гри та найвищий рівень залучення до гри всіх польових гравців.
Правила гри у футбол записані в спеціальному регламенті, який затверджений Міжнародною федерацією і Радою регіональних асоціацій. Даний звід статей визначає порядок офіційних змагань. Варто відзначити, що перші правила футболу коротко були сформульовані ще в 1863 році британською асоціацією. У сучасному вигляді регламент розробляється УЄФА і ФІФА. Він враховує всі найменші нюанси футболу: від реклами на екіпіровці гравця до матеріалу виготовлення сітки воріт.
У матчі беруть участь лише дві команди. Кількість гравців з кожної сторони обмежується одинадцятьма з урахуванням воротаря. Єдиним снарядом вважається м'яч. Польові гравці мають право контролювати і бити по ньому тільки ногами, за винятком викидання ауту. Правила воротаря у футболі трохи відрізняються. Голкіпери можуть ловити м'яч руками, але утримувати снаряд у повітрі заборонено більше 6 секунд. Основні правила футболу єдині для всіх асоціацій і турнірів, що проводяться під егідою ФІФА. Так, кількість замін не може бути більше трьох офіційних змаганнях. Є певні вимоги і до екіпірування футболістів. Вона не повинна становити небезпеку для самого гравця або суперника. Заборонені будь-які ювелірні вироби, шпильки, годинник і т. д. Обов'язковими елементами є сорочка, шорти, щитки, гетри та взуття. Рукавички тільки у голкіпера.
Футбол – одна з найдавніших ігор людства. Невідомо, де і коли він з’явився. Архівні джерела, знайдені в Китаї та Єгипті, зокрема зображення гравців з м’ячем, окремо м’ячі, дають вченим підстави стверджувати, що футбол був відомий людству задовго до нашої ери.
Так, англійський професор Барканс переконаний, що навіть первісні люди грали у футбол кам’яним м’ячем. Китайцям гра з м’ячем була відома ще понад 5000 років тому. Імператори вважали, що така гра є важливим засобом військової підготовки. На футбольних майданчиках воїни намагалися застосовувати тактику, якої вони дотримувалися на полі битви, тож і вдосконалювали основні принципи атаки та захисту. М’яч тоді був набитим кінським волосом і обшитий шкурою. А надувними м’ячами почали грати вже у XVIII столітті. У правилах навчання воїнів, виданих в Китаї понад 2000 років тому, досить докладно описано гру в футбол. Архівні дані свідчать, що змагалися між собою дві команди, завданням яких було потрапити м’ячем в отвір у сітці, натягнутій між двома бамбуковими жердинами. Переможців нагороджували щедрими подарунками. Деякі популярні гравці навіть призначались на високі державні або військові посади.
Гандбол, у нинішньому його вигляді, придумали данські футболісти на рубежі ХІХ і ХХ століть - як заміну футболу, для гри в зимовий час. У гандбол грають руками, а кожна команда складається всього лише з 6 гравців і воротаря.
Корені гандболу йдуть у глибоку стародавність: згадування про «прабатьків» цього виду спорту - стародавніх іграх з м'ячем руками - знаходимо ще в «Одіссеї» Гомера й у працях давньоримського лікаря К.Галенуса.
+Датою зародження спортивної гри з м'ячем, зареєстрованої в міжнародній спортивній класифікації за назвою «гандбол» (ручний м'яч), прийнято вважати 1898 р, коли викладач фізичного виховання реального училища датського міста Ордруп Хольгер Нільсен ввів в уроки фізичної культури жіночих груп гру з м'ячем, названу «гандбол» («ганд» - рука і «бол» - м'яч), у якій на невеликому полі змагалися команди з 7 чоловік, передаючи м'яч один одному і прагнучи закинути його у ворота.
